ПРРО

Застосування програмного РРО та всі пов’язані з цим процедури, базуються на Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).

Реєстратор розрахункових операцій — це попередньо зареєстрований в податковому органі фіскальний пристрій (тобто апарат) чи програма, який під час проведення суб’єктом господарювання розрахункової операції з покупцем готівкою чи платіжною карткою на місці проведення розрахунків забезпечує захищену від зовнішнього втручання та доступну податківцям фіскальну інформацію про усі дані кожної операції шляхом надання покупцю паперового чека чи можливості його отримати в електронному вигляді та пересилання через Інтернет таких даних до єдиної бази/фіскального серверу податківців.

Державний реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації та використання в Україні. Більшість підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг (магазини, інтернет-магазини, кафе, ресторани, спортзали, салони та ін.) можуть використовувати РРО зі вказаною сферою застосування в Реєстрі “Торгівля, громадське харчування, сфера послуг”. Для деяких типів діяльності існують спеціалізовані РРО: обмін валют, АЗС і т.д. Це пов’язано з особливостями обліку фіскальних операцій в цих сферах.

Реєстр РРО має два розділа. Перший “Дозволено до первинної реестрації”. Первинна реєстрація РРО означає право купувати, реєструвати й вводити в експлуатацію РРО даної моделі і вперше ставити їх на облік в органах ДПС. Тобто якщо Ви купуєте новий РРО, то обирайте модель з даного розділу Реєстру. Другий “Дозволено до використання”. Моделі з Розділу II держреєстру не можна вперше реєструвати і вводити в експлуатацію. Але, якщо ці РРО були встановлені і зареєстровані раніше, то підприємці мають право продовжувати їх використання до закінчення терміну експлуатації по законодавству (протягом приблизно 7 років), поки вони знаходяться в Реєстрі.

Наразі Закон передбачає два види РРО:

1. У вигляді технічного пристрою (апарату). Цей різновид часто називають «класичним» РРО.

2. У вигляді певного програмного забезпечення, яке може бути встановлене на будь який ПК чи гаджет. Таке забезпечення визначають як програмні РРО.

Найголовніша функція РРО — це фіскальна, яка визначена пп.1 п.2 розділу І Закону №128. Тобто за потреби податківці у будь який час після проведення суб’єктом кожної розрахункової операції мають можливість отримати вичерпну інформацію щодо усіх фіскальних даних цієї операції: дата, сума, товар, податки тощо. У цьому сенсі класичні та програмні РРО відрізняються лише у тому, що фіскальні функції забезпечуються дещо іншим шляхом.

Класичний (тобто апаратний) РРО має у собі так звану фіскальну пам’ять, де власне фіксуються і зберігаються всі фіскальні дані, конструкція якої забезпечує (згідно з вимогами Закону про РРО) занесення, зберігання і багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою фіскальної пам’яті. Слід зазначити, що поряд із цим класичний РРО періодично передає через Інтернет до єдиної бази податківців відповідну фіскальну інформацію щодо розрахункових операцій.

На відміну від класичного, програмний РРО свого вбудованого пристрою фіскальної пам’яті не має, адже він передає через Інтернет фіскальну інформацію щодо кожної операції одразу до бази на фіскальному сервері податківців. Тобто по суті цей сервер виконує функції як фіскальної пам’яті, так і згаданої бази податківців.

Як сторона правочину, покупець має право отримати від продавця (суб’єкта господарювання) документ з фіскальними даними щодо розрахункової операції. А продавець зобов’язаний таким документом покупця забезпечити. Звісно, всі звикли, що класичний РРО друкує такий документ (тобто фіскальний чек) на папері. Відтепер у цьому питанні жодної межі між класичним РРО та програмним РРО не існує — Закон про РРО передбачає для програмного РРО безальтернативний, а для класичного РРО альтернативний непаперовий варіант виконання зазначеного обов’язку. За цього варіанту суб’єкт господарювання (продавець) надає покупцю QR-код, за яким той може самостійно і за бажання отримати з фіскального сервера податківців (звісно в електронному вигляді) фіскальний чек встановленої форми.

Наразі програмні реєстратори розрахункових операцій — це нова технологія, яка ще працює в тестовому режимі, тому говорити однозначно про переваги досить складно. Єдине, що вже можна очікувати:

• ПРРО буде простіший в експлуатації та дешевший у використанні;

• не потрібно друкувати Z-звіти — програма сформує все автоматично і відправить на сервер ДПС;

• можна працювати до 36 годин офлайн, тобто без зв’язку із сервером ДПС (але не більше 168 годин на місяць). В цей час ПРРО працюватиме на резерві раніше завантажених фіскальних номерів, а після відновлення зв’язку відправить все пакетом.

• Більше не потрібні КОРО та розрахункові книжки. Навіть за відсутності електропостачання гаджет працюватиме від батареї, а ПРРО формуватиме чеки в режимі офлайн, тобто без Інтернет-зв’язку.

• За допомогою АРІ програмний РРО можна інтегрувати в автоматизований комплекс, коли фіскальний чек формуватиметься без залучення оператора.

• Електронний фіскальний чек неможливо “загубити”, за допомогою QR-коду його в будь-який час можна отримати з особистого кабінету.

СОТА Каса не має обмежень по кількості одночасно працюючих кас, проте обмежена кількістю чеків, які фіскалізуються за місяць.

Варість ліцензії на хмарний програмний РРО СОТА Каса складає 980 грн/рік. В стандартну вартість ліцензії входить 1000 чеків в місяць.

Є можливість придбання додаткового комплекту із розрахунку 100 грн за 1000 чеків/місяць.

ПРРО Кашалот не має обмежень за кількістю фіскалізованих чеків, тому вартість ліцензії визначається виходячи з кількості одночасно придбаних робочих місць касирів.

^* Наведено вартість ліцензії однієї каси на один рік.

ПРРО — це програма, яка встановлюється на ПК, планшет, ноутбук, телефон і перетворює нашу техніку в фіскальний апарат. З його допомогою ми можемо видавати електронні фіскальні чеки нашим покупцям.

Але перш ніж використовувати апарат, його необхідно зареєструвати. І наказом Мінфіну №317 від 23.06.2020 року затверджено порядок реєстрації РРО у вигляді програмного забезпечення та використання. Згідно цього порядку, необхідна заява на реєстрацію РРО за формою 1-ПРРО (J/F1316602).

Заява про реєстрацію ПРРО повинна містити реєстраційні дані (ПІБ), реєстраційний номер. Також обов’язково потрібно вказати ідентифікатор об’єкта оподаткування.

Цей номер вказується у нас в Заяві за формою 20-ОПП (J/F1312002) попередньо перед подачею Заяви 1-ПРРО.

Заява подається виключно в електронній формі. Також необхідно вказати в заяві тип програмного РРО:

• мобільний програмний РРО

• стаціонарний програмний РРО

• каса самообслуговування

• інтернет торгівля.

Тип безпосередньо залежить від вашого постачальника ПРРО. Якщо ваш програмний РРО може працювати в режимі офлайн, то це теж треба вказати в заяві. Якщо ви в режимі офлайн і ваш програмний РРО не працює, ви можете використовувати резервний реєстратор розрахункових операцій, тобто класичний РРО. Якщо ви вказуєте, що програмний РРО працює в режимі офлайн, вам система автоматично зарезервує за вами 2000 фіскальних номерів. Саме ці номери будуть використані в роботі в режимі офлайн вашого програмного РРО.

Якщо заяву було подано до 16-00, то реєстрація відбудеться у той же день, якщо після, то на наступний. Після подачі заяви сервер податкової надає вам унікальний фіскальний номер, який з вами до останнього дня використання ПРРО. Для того, щоб почати його використовувати, необхідно отримати вашим касирам кваліфікований електронний підпис. І теж його попередньо зареєструвати в податковій (за формою J/F1391801). Тобто без електронного підпису працювати з ПРРО неможливо.

Після реєстрації можна використовувати програмний РРО.