Мовний закон

25 травня 2019 року було прийнято мовний закон, відповідно до якого українська мова набула статусу єдиної державної і офіційної мови. Ухвалення Закону супроводжувалося бурхливим обговоренням в суспільстві і тривалими дискусіями серед депутатів. Комітет з питань культури і духовності, з огляду на зауваження та пропозиції, неодноразово піддавав законопроект доопрацювання. За весь час в нього було внесено близько 2,5 тисяч правок, якими були істотно продовжені терміни реалізації окремих норм Закону.

Хто зобов'язаний володіти українською мовою

Статтею 6 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що кожен громадянин України зобов'язаний знати українську мову.

Слід зазначити, що держава не залишає один на один з мовною проблемою громадян, які раніше не мали можливості опанувати українську мову. Закон передбачає створення спеціальних центрів з вивчення мови.

Аналогічна вимога висувається й іноземних громадян, які бажають отримати громадянство України. Вони зобов'язані будуть здавати мовний іспит.

Статтею 9 Закону також визначено коло осіб, які мають не лише знати державну мову, а й обов'язково її використовувати під час виконання посадових обов'язків. До них відносяться:

• Президент України;
• депутати;
• державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування;
• прокурори, судді, адвокати, нотаріуси;
• медпрацівники, вчителі;
• керівники установ, організацій комунальної форми власності;
• інші.

Сфери дії мови

Дія офіційної української мови поширюється на всі сфери діяльності, крім приватного спілкування і проведення релігійних обрядів.

Дія Закону зачіпає і сферу обслуговування. Всі товари і послуги повинні бути представлені споживачеві тільки українською мовою.

Засідання, ділові зустрічі повинні проводитися державною мовою. У виняткових випадках допускається проведення заходів іншою мовою, але при обов'язковому супутньому перекладі на державну мову.

Повністю повинен здійснюватися документообіг українською, терміни переходу зазначені – через 2 місяці після офіційного опублікування Закону.

Мова навчання

Всі освітні установи, згідно з нормами Закону, зобов'язані проводити освітній процес тільки українською мовою. Виняток робиться для представників національних меншин. Їм надається право додатково отримувати дошкільну та початкову освіту своєю рідною мовою.

У вищих навчальних закладах українська мова визначена як обов'язкова. Лише декілька предметів дозволено викладати англійською або іншими мовами Євросоюзу.

Мова ЗМІ, телекомунікацій

Перебудовуватися доведеться ЗМІ, які адресували громадянам російськомовну періодику. Її випуск дозволяється, але за умови додаткового видання другої аналогічної версії українською мовою. У пунктах продажу ЗМІ має існувати не менше як 50% україномовних видань.

Інтерфейс інтернет-ресурсів також піддається змінам. Найближчим часом потрібно буде здійснювати переклад сайтів українською мовою. Сайти можуть мати й інші мовні версії, але при первинному запиті повинен завантажуватися саме український варіант сайту.

Комп'ютерна техніка повинна оснащуватися програмами з україномовним інтерфейсом. Допускається використання англомовних програм або програм з інтерфейсом однієї з мов Євросоюзу за умови відсутності україномовних аналогів.